Кейт Шопен – американська письменниця (1851–1904) яскравого таланту, з непростою жіночою і творчою долею: після скандального резонансу від роману «Пробудження», в якому порушувала аж надто дражливе для рабовласницького Півдня питання свободи у його найширшому, філософському розумінні, – її ім’я на довгі роки було несправедливо піддано забуттю. І то було більш ніж жорстоко, позаяк мистецький доробок письменниці – не тільки два талановиті романи, сміливість яких затхле середовище не могло їй простити, – а й понад сто новел, що ними письменниця стала врівень з такими майстрами світової новелістики, як Гі де Мопасcан та О. Генрі..
Тож вкрай перфектно, що, нарешті, в ХХІ столітті, творчість Кет Шопен заступає на своє заслужене місце в скарбниці світової літератури.
Новели Кейт Шопен – це спогади, не стерті часом, про життя рабовласницької Конфедерації з її мораллю, побутом, традиціями, колоритом. Це низка людських історій з їхніми життєвими колізіями, написаних живою, проникливою мовою безпристрасного оповідача, яка вражає до глибини душі.